ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

Алгоритм дій у випадку виявлення випадків булінгу

уДНЗ «Шумське професійне-технічне училище»

Якщо педагог, або будь-який інший працівник центру став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу.

Отримавши таке звернення в усній або письмовій формі про випадок булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, хоча б одного з батьків або інших законних представників неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин.

За потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги.

Повідомляє Криворізький міський центр соціальних служб з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг.

Скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Можливе звернення на «гарячу» лінію ГО «Ла Страда – Україна» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Порядок

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у ДНЗ “Шумське професійно-технічне училище”

Директор центру повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків щодо їх обов’язку повідомляти керівництв навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали.

Відповідно до такої заяви директор видає рішення про проведення розслідування із визначенням упроваджених осіб.

Для прийняття рішення за результатами розслідування директор центру створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу такої комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, класний керівник, батьки постраждалого, батьки кривдника (булера) та директор навчального закладу.

Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (сектор ювенальної превенції) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор навчального закладу має повідомити постраждалого.

Рішення комісії реєструються в окремому журналі («Журналі реєстрації рішень комісій з розгляду випадків булінгу (цькування)», який зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії.

Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (сектор ювенальної превенції) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

у ДНЗ “Шумське професійно-технічне училище” та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. При встановленні факту або підозри на наявність булінгу, здобувачі освіти, батьки, педагоги звертаються до директора із написаною заявою.

2. Керівник закладу скликає комісію, до складу якої входять педагогічні працівники, у тому числі психолог, соціальний педагог, учитель правознавства.

3. Комісія впродовж 10 днів проводить внутрішнє розслідування про факти або підозри на наявність булінгу із запрошенням для розгляду батьків постраждалого та булера, та інших зацікавлених осіб.

4. Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти повідомляє відділ Національної поліції України та  Службу у справ дітей.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії.

6. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до відділу поліції.

7. Здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги.

Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькуванню)

Відтепер каратимуть не лише за очевидну шкоду, а й за потенційну.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо директор центру не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учасників освітнього процесу, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

 Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

– Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

– поясненя особи, яку притягують до відповідальності,

– пояснення потерпілого та свідків,

– висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

– речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

– письмові документи,

– матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.

План

 заходів спрямованих на запобігання

та протидію булінгу (цькуванню)

на 2023- 2024 навчальний рік